Як привчити малюка прибирати іграшки після завершення гри

У будь якій дитячій кімнаті багато іграшок. І одна з проблем, яка з ними виникає – прибирання. Щодня робити її самостійно важко, тому у мами з’являється цілком природне бажання залучити до цього заняття дитини. Виконуючи це завдання, малюк вчиться відповідальності та турботі про близьких. Якщо в ранньому віці не навчити дитину прибирати за собою іграшки, батькам доведеться завжди робити це самостійно.

Існує кілька варіантів привчити дитину збирати іграшки так, що йому це подобалося, і він робив це із задоволенням.

Прибираємо іграшки в будиночки

Для кожної категорії іграшок слід виділити окрему полицю або яскравий контейнер. Малюк повинен зрозуміти, що кожна іграшка хоче ночувати у своєму будиночку. Важливо пояснити і наочно показати, як складати кубики в коробки, сортувати конструктор в осередку, ставити машинки на стоянку. На кожному будиночку повинна бути табличка з підписом і малюнком іграшки – так малюк швидше зрозуміє, що куди прибирати.

Назви будиночків можуть бути самими різними. Важливо оформити їх якомога яскравіше, обов’язково залучаючи до процесу дитини. Якщо він зробить будиночок для іграшок самостійно, то обов’язково буде використовувати його за призначенням і щовечора з задоволенням складати машинки і кубики в цікаво оформлені коробки.

Прибирання іграшок: власний приклад

Щоб навчити дитину прибирати за собою іграшки, треба зрозуміти, що для нього не існує слів «треба» і «обов’язок». Змусити малюка робити те, що він не хоче, неможливо. Тому процес потрібно перетворити на захоплюючу гру.

Для початку дитині потрібно подати хороший приклад, причому робити це із задоволенням. Кроха не повинен бачити, що це нудне і нудне заняття. Через деякий час можна перейти до наступної стадії – прибираємо іграшки разом з дитиною, Для цього потрібно попросити його про допомогу. Якщо він відмовляється, не варто наполягати. Важливо показати, що його допомога важлива, а коли він погодиться, обов’язково похвалити.

Будь прибирання проходить весело, якщо включити під неї пісеньку і розповісти цікаву історію про пригоди іграшок, які нарешті хочуть потрапити додому. Можна придумати цікаву гру. Мета завжди одна – зацікавити дитину і спонукати його взяти участь у прибиранні. Досягти її непросто – треба проявити витримку і терпіння, не кричати на дитину, не лаяти і не карати, якщо він щось зробив неправильно. Перший час це буде спільна робота, але дуже швидко малюк звикне прибирати іграшки самостійно і навіть почне привчати батьків до порядку.

Прибираємо іграшки з дитиною: в якому віці починати

Проблем розкиданих іграшок з’являється, коли малюк активно освоює навколишній простір – з десяти до п’ятнадцяти місяців. У цей період мама не встигає прибирати іграшки – крихітка постійно їх розкидає. Значить, пора привчати його до порядку.

Оптимальний вік для навчання – 1-1,5 року. Фахівці рекомендують зробити прибирання іграшок традицією: складати їх перед прогулянкою, сном або після чергових занять.

Дуже важливо в ранньому віці навчити дитину прибирати іграшки. Надалі буде легше привчити його до порядку в кімнаті, акуратності та уважності до своїх речей.

Граємось вдома

      Ви навіть не уявляєте собі, скільки різних скарбів є у Вашій квартирі. І всі вони допомагають розвивати дрібну моторику дитячих рученят, тактильну чутливість, пам’ять, мовлення, мислення. Не обов’язково скуповувати всі іграшки в магазині. Виявіть фантазію – і прості, доступні предмети стануть відмінними тренажерами для розвитку Ваших дітей.

Ватяні палички, гудзики, жолуді, каштани… Коли дитина грається із дрібними предметами (звичайно, під наглядом дорослих!), розвивається не тільки дрібна моторика, а й просторове мислення, уява, тактильна чутливість.

Із ватяних паличок, жолудів, каштанів та гудзиків можна викладати різні малюнки, як довільно, так і за схемою. Причому, всі ці предмети можна сполучити в одному малюнку. Починати краще із простих геометричних фігур – квадрата, трикутника, ромба, сонечка, а потім поступово ускладнювати гру. Із сірників, ватяних паличок добре виходять зірки, їжачки, машинки, ялинки, будь-які фігури, в яких є багато прямих ліній. Спочатку малюнок викладає мама, адже малюка потрібно зацікавити. Потім “мистецький твір” можна робити разом.

Навіть найменшим дітлахам буде корисно перебирати гудзики – витягати з коробочки і складати назад, нанизувати гудзики на мотузочку, робити намиста і браслети. Тільки при цьому мама повинна бути на сторожі! Як би малюк не взяв іграшку до рота! Якщо дитина зовсім мала, і є велика небезпека, що вона проковтне дрібні деталі, насадіть гудзики різного кольору та розміру на тверду міцну волосінь. Така іграшка може бути і брязкальцем, і рахунковим матеріалом, і наочним приладдям для вивчення кольорів, розміру та лічби.