Навіщо читати дітям казки

       Дитинство – це особлива пора радісного і безтурботного проведення часу. Батьки завжди поруч, допоможуть у потрібну хвилину, вбережуть від усіх напастей. Цей період найважливіший період у житті дитини та її батьків. Саме в дитинстві батькам потрібно сформувати в дитині відчуття справедливості, відчуття того, що в житті багато прекрасних і чудових моментів, що можна знайти вихід з будь ситуації, що склалася і проблеми. Саме цьому вчать казки.

Казки розповідають про злих і добрих героїв, про принцес і принців. З казки можна навчитися робити гарні вчинки, засуджувати погані. Багато казки створені таким чином, щоб всі події, що не торкалися нашої реальності. Саме з цього приводу багато казки починаються зі слів: «У тридев’ятому царстві, в тридев’ятому державі».

Чого навчають казки

Багато батьків розуміють, що казка потрібна і важлива для дитини, їх потрібно читати дитині. Психологи абсолютно згодні з батьками, додаючи, що казки розвивають політ фантазій дитини, розвивають мовлення.

У казках закладена якась програма дій, яка показує модель для майбутнього життя людини і способи реагування на різні життєві ситуації.

Навіщо взагалі читати дітям

Читаючи дітям, психологічний та інтелектуальний світ дитини збагачується. Дитяча література здатна формувати в дитині добро, високі моральні ідеали.

Казки закладають у дитини почуття співпереживання, спонукаючи до самостійного мислення і творчості.

Читання ненав’язливо формує в дитині закони справедливості, порядності, показуючи людські радощі й прикрощі.

Дітям, яким перед сном читали казки, спонукали свій інтерес до творчості: спів, малювання, імпровізація. Іншими словами, через прочитання казок, батько формує багатий внутрішній світ дитини, розкриваючи всі смислові відтінки.

Коли можна починати читати дитині

Багато психологів радять починати читати казки вже немовляті. І це неправда, що малюк вас не розуміє – він здатний спостерігати за виразом обличчя, за жестами, реагувати на рідний і знайомий мамин голос. Читання дитячої літератури з такого віку здатне сформувати глибокий емоційний контакт між матір’ю і дитиною, який закладе взаєморозуміння з батьками на довгі роки.

Намагайтеся читати щодня, розтягуючи одну історію на кілька днів. Тим самим, ви створите потреба в щоденному прочитанні казки.

  Чому читати на ніч

Звичайно, читання книг вдень теж необхідно. Але, прочитання книг у вечірній час, перед снів створює ілюзію чарівництва, тепла і таїнства, яке ось-ось станеться в книзі.

Як правило, ввечері відбувається осмислення всього прожитого дня, його розбір. Читаючи на ніч дитині, ви сформуєте у дитини хорошу і корисну звичку роздумувати над прожитим днем, детально розбираючи його.

Цей невеликий щоденний самоаналіз дозволить дитині більш повно побудувати свій внутрішній світ.

    • Казки потрібно обговорювати

Обов’язково візьміть за правило обговорювати кожну прочитану книгу разом з малям. Оцінюйте з малюком вчинки героїв, обговорюйте хороші і погані ситуації, промовляйте деякі репліки героїв.

Сучасні технології не стоять на місці. Допомогти батькам у прочитанні казок на ніч допоможе електронна книга. У відмінності від інших книг, переваги електронної книги полягають в наступному: компактність і портативність пристрою, налаштування зображення, доступність. Читайте своїм малюкам казки перед сном. Звикнувши з дитинства до цього чарівного світу подорожей, дитина назавжди подружитися з книгою.

Дозволяти або не дозволяти дітям грати в комп’ютерні ігри? Якщо дозволяти, то з якого віку? І якщо обирати ігри, то які?

 Самі для себе визначте, що Ви хочете отримати від комп’ютера? Щоб дитина просто була зайнята та не заважала Вам? Або, можливо, Ви прагнете розвити в дитині які-небудь навички та уміння? А може, Ви переживаєте, щоб у Вашої дитини все було не гірше, ніж в інших?

Якщо причина того, що Ви дозволяєте Вашому малюкові сидіти за комп’ютером і грати в комп’ютерні ігри,— бажання просто зайняти його, щоб він Вам не досаждав, відразу будьте готові до того, що через певний час Вам буде важко відірвати дитину від монітора.

      Друга причина  розвиток. Ви не можете розвивати малюка за до­помогою фарб, олівців, конструкторів, пластиліну, книжок і настільних ігор! Звичайно, є безліч розвивальних ігор, які допомагають малятам навчитися малювати, вивчати англійську мову, учитися читати і раху­вати, ознайомлюватися з навколишнім світом. Є розвивальні ігри, які навчають малюка сполучати кольори, відтворювати в пам’яті картинки, складати предмети з геометричних фігур. Є комп’ютерні енциклопедії, що дають дитині знання в цікавій ігровій формі. Широкою популяр­ністю користуються і так звані інтерактивні книги, що нагадують плас­тинки з улюбленими казками, але такі, що тренують пам’ять та увагу, пропонують виконати різні цікаві вправи на розвиток навичок читання, логічного мислення. Дошкільникам можна пропонувати «паззли»: це теж розвиває просторове і логічне мислення. Діти із задоволенням грають і у філологічні ігри назразок «Поле чудес». їм хочеться хоч на мить опинитися на місці учасників популярної телепередачі, а на дисплеї все — як на телеекрані: і колесо фортуни крутиться, і бали випадають. Є інша категорія розважальних ігор. Але майте на увазі, що вони всі дуже різні. Одна справа — тупий мордобій (так звані «стрі-лялки»), де вся майстерність гравця зводиться до вміння натискати на кнопки. А інша — «квести» (від англійського «quest» — «пошуки»). У дитячих «квестах» діють герої мультфільмів, там нікого не потрібно вбивати, у цих іграх багато по-справжньому смішного. А зміст гри по­лягає у досягненні мети шляхом розв’язання логічних задач. Скажімо, необхідно відкрити вхідні двері, а на моніторі з’являється складне ло­гічне завдання, що припускає й посидючість, і спритність, і кмітливість. Подібні ігри розвивають не тільки абстрактне мислення, але і чисто побутову кмітливість, готують дітей до ситуацій, з якими ті можуть зіштовхнутися в реальному житті. Між іншим, в «квестах» і світ більш дружелюбний. По-перше, він не поділяється тільки на своїх та чужих, там багато нейтральних персонажів, які займаються своїми справами і не залучені в перипетії сюжеуу. А, по-друге, спільників у дитини біль­ше, ніж супротивників.

Але, обираючи навіть такий диск, недостатньо прочитати коротку анотацію. Ви повинні самі спробувати «пройти» всі рівні гри-розвивал-ки та зрозуміти, наскільки якісно зроблена ця комп’ютерна іграшка, чи відповідає вона віку Вашої дитини, чи гарні ілюстрації та голоси, які озвучили текст. І тільки після цього вирішити, чи потрібно дитині грати в цю гру.

Час, що малюк проводить за комп’ютером, Ви повинні обмежити і суворо контролювати.

Будьте готові до того, що як тільки Ви скажете «Вистачить!», малюк почне слізно просити: «Ще хвилиночку або ще секундочку!» Якщо Ви хоч раз піддастеся на таку провокацію, надалі Вам важко буде контролювати комп’ютерний, час дитини. На ринку досить і таких ігор, які буквально нашпиговані примарами, монстрами, скелетами, людожерами. Немає нічого дивного в тому, що багато дітей, награв­шись іграшками із цими страшними потворами, починають лякатися темряви, скаржаться на кошмарні сни, бояться залишатися на самоті в кімнаті. Справа в тому, що в більшості комп’ютерних ігор все дуже натуралістично. Там реалізм  одна з головних принад. В описі нових ігор спеціально підкреслюється,”що новий варіант — ще більш реаліс­тичний, ніж попередній.

 Особливо захоплюються комп’ютерними іграми діти з низькою самооцінкою, що погано встигають у школі, що відчувають труднощі в спілкуванні з однолітками. Звичайно, поринання у світ фантазій, мрій і гри завжди був властивий людям із тендітною психікою. Але читання книг, а тим більше, творчість вимагають зусиль. Тут все просто, і при цьому в людини створюється враження власної могутності. Ви тільки уявіть собі: дитина сидить перед екраном і розпоряджається життям малюсіньких людей. Простим натисканням кнопки вона може знищити десяток ворогів. У дійсності ж вона не вміє практично нічого: ні дати здачі кривдникові, ні залізти на дерево, ні підтягтися на турніку, ні захопити дітей грою. Але їй все це і не потрібно! Навіщо, коли є легший спосіб відчути себе суперменом? У всьому повинна бути міра. За мето­диками Глена Домана можна розвивати дитину з колиски, але навряд чи Ви будете навчати немовля основ механіки та атомної фізики. Сучасні діти випереджають в інтелектуальному розвитку однолітків 5-7-річної давнини, але в той же час про емоційний вік та їхній фізичний розви­ток батьки все частіше забувають. Але ж емоційна і фізична сторона розвитку набагато важливіші за інтелектуальний розвиток дитини. Малята вміють читати англійською, але погано бігають і страждають від безлічі страхів. От чому з комп’ютерними іграми потрібно бути дуже обережними. Навіть якщо вони «рекомендовані для дошкільного віку», Ваш малюк може бути ще не зовсім готовий сприймати їх.

Як ставитися до комп’ютерних ігор?

•  Для початку пограйте в комп’ютерну гру самі, щоб зрозуміти, чи підходить вона дитині.

•  Щоб зрозуміти, чи підходить гра за віком, до даних, позначених на етикетці, додавайте від 3 до 6 місяців (і навіть 1-1,5 року, якщо Ваш малюк легко збуджується, емоційно нестійкий, виявляє ознаки ігроманії, залежність від ігор або йому менше 6-7 років).

•  Віддавайте перевагу іграм із тими персонажами, які вже знайомі Вашій дитині за казками, мультиками або Вашими розповідями.

•  Якщо Ви відчули, що комп’ютерна гра починає «затягувати» дитину, скоріше намагайтеся наповнити її життя гарними враженнями.

Раціональне харчування дітей

1. Пам΄ятайте, що раціональне харчування – одна з основних умов здоров΄я людини, її довголіття, плідної праці.

2. Поєднуйте у їжі, в правильному співвідношенні речовини, які входять до складу тканин людського організму: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, воду.

3. Дотримуйтесь режиму харчування. Зумійте переконати свою дитину споживати всі пропоновані їй страви, навіть ті, які вона не любить, але які для неї необхідні й корисні.

4. Не підгодовуйте дитину в проміжках навіть тоді, коли вона попросить їсти. Ласкаво поясніть, що їсти треба у відведений для цього час.

5. Давайте тільки ту кількість їжі, яку дитина з΄їдає із задоволенням.

6. Утримуйтесь від розмов про те, що дитина мало або майже нічого не їсть, бо вони шкідливі.

7. Дотримуйтесь навичок гігієни харчування і виробляйте їх у дітей.

8. Пам΄ятайте, що апетит частково залежить від сервірування столу, естетичного оформлення страв, уміння дитини користуватися виделкою, ложкою, володіння елементарними навичками культури споживання їжі.

9. Підкреслюйте необхідність добре пережовувати їжу, не вживати надто гарячої чи холодної страви, не відкушувати великих шматочків, жувати із закритим ротом.

10. Не забувайте, що найкориснішими є ті овочі і фрукти, які властиві нашому регіону, ростуть у наших садах.

11. Серйозним недоліком харчування є „прихований голод” – дефіцит йоду, який може привести до незворотніх процесів в організмі дитини. Вживання в їжу йодованої солі – вихід з даної ситуації.

12. Їжу завжди тримайте закритою, особливо в літній період.

13. Не слід вживати в їжу продуктів глибокого замороження, незнайомих грибів, продуктів з великим вмістом солі, недостатньо прожарені або проварені м΄ясо, рибу, сиру воду.