Логіко-математичний розвиток дітей дошкільного віку засобами дидактичних ігор

Довгий час працюючи з дітьми. Я зрозуміла, що проблема логіко-математичного розвитку є дуже актуальною… Діти старшого дошкільного віку володіють математичними знаннями, а засвоєння елементарних логічних прийомів, таких як: вміння розмірковувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, обґрунтовувати свою думку, робити прості умовиводи викликає у них складності. В шкільні програми початкових класів включають багато завдань з логічним навантаженням. Я помітила, що працювати з дітьми в старшому віці значно складніше, потрібно починати роботу ще з молодшого віку. У цьому році я працюю з дітьми молодшого віку, що дає мені можливість проводити роботи з формування елементарних логічних понять за програмою «Дитина».

Ознайомилася з науково методичною літературою, я звернула увагу, що багато педагогів висвітлювали дану проблему: Марія Монтессорі, Василь Олександрович Сухомлинський, Констянтин Дмитрович Ушинський, Шалва Амонашвілі, Жан Жак Руссо, Йоган Генріх Песталоцці, який вважав, що: «Рахунок і обчислення – основа порядку в голові»

У своїй роботі використовую таку методичну літературу:

Поставила перед собою мету створити умови для розвитку мислення, засвоєння математичних понять, розвитку пізнавальної активності дошкільників в ігровій діяльності та в повсякденному житті.

Визначила пріоритетні завдання логіко-математичного розвитку:

• Розширювати і збагачувати первинні орієнтації дитини в кількісних відношеннях навколишньої діяльності
• Формувати уявлення про числа і цифри, множину, геометричні фігури
• Забезпечити тісний зв’язок між оволодінням математичними уявленнями та діяльністю дітей у побуті
• Використовувати математичні матеріали як основу для розвитку й удосконалення сенсорних дій
• Виховувати інтерес до логіко-математичних завдань, викликати радість пізнання.

Починаючи роботу, я склала орієнтовне перспективне планування для роботи з дітьми молодшого віку, з урахуванням того, що формування елементарних математичних уявлень у дітей здійснюється одночасно з виробленням практичних умінь та навичок. У плануванні для опрацювання теми відводиться два тижні.

Наприклад, до заняття «Малята знову допомагають тваринкам», «Веселі пригоди колобочка», я підібрала зображення тварин для демонстраційного показу та індивідуальної роботи, виготовила малюнки – схеми «Будиночків для тварин», дидактичну гру «Виклади візерунок», «Знайди пару рукавичці», що дало можливість дітям навчитися розташовувати предмети на площині, використовувати замісники предметів, закріплювати вміння порівнювати дві групи, визначати розмір предметів, формувати уявлення про відтінки кольору.

Працюючи з дітьми, звертаюся до народної мудрості: Хочеш бути здоровим – грайся, хочеш бути розумним – грайся, хочеш бути щасливим – грайся». Тому я підібрала та виготовила серію дидактичних та розвивальних ігор, які умовно можна розподілити на групи:

Ігри на орієнтування у просторі: «Зоопарк», «Ганнусин день народження», «Розсели звіряток», «Одягни ляльку на прогулянку».

Ігри з цифрами і числами: «Один – багато», «Рибалки», «Каченята і інші малята»

Ігри з геометричним фігурами: «Склади квадрат», «Геометричне доміно», «Рамки втулки»

Ігри подорож у часі: «Наш день», «Що спочатку?»

Ігри на логічне мислення: «Логічні ланцюжки», «Склади візерунок», «Виправ помилку художника», «Знайди на картині».

В іграх за методикою Нікітіна закладений величезний потенціал для розвитку творчих здібностей малюків. Вони допомогли формувати в дітей уявлення про ціле та частину, форму предметів, розвивають кмітливість та кольоросприйняття, діти стали краще запам’ятовувати назви геометричних фігур.

Всі матеріали та наочність, яку використовую в своїй роботі яскраві, естетичного вигляду, цікаві дітям. Заохочую дітей використовувати набуті знання, під час сюжетно-рольових ігор, праці в природі, прогулянки, ставлю перед дітьми проблемні запитання.

Завжди дотримуюся «Золотих правил» Б.Нікітіна:

• Гра має приносити радість дитині та дорослому;
• Зацікавлюю дитину, але не примушую гратися;
• Прагну, щоб всі завдання діти виконували самостійно;
• Використовую повторення, як необхідну умову розвивального ефекту.

Проводячи роботу з дітьми, тісно співпрацюю з батьками, бо лише спільними  зусиллями досягається гарний результат. У своїй роботі використовую такі форми роботи: спільні заняття батьків та дітей, надання групових та індивідуальних консультацій, виготовляю папки – пересувки для закріплення вивченого вдома.

Отже, шлях формування математичного мислення й розвитку пізнавальних здібностей на основі дидактичних ігор логіко – математичного спрямування, приносить велику користь, діти краще розмірковують, вільно висловлюють думку, здійснюють логічні операції.

«Математика – цариця наук.

Її улюблениця – істина.

Її вбрання – простота.

Палац цієї володарки оточений тернами.

І щоб досягти його, кожному доводиться

Пробиватися крізь хащі.

Краса його відкривається тільки розуму»

Ян Снядецький