Листопад

Мультимедійна презентація як елемент мульттерапії

Сучасність не стоїть на місці. XXI століття прогресує зі швидкістю світла в усіх сферах життя і диктує нові умови для молодших поколінь. Тому важливою ланкою сьогодення є розвиток, виховання та навчання дошкільника – креативної, вмілої, самостійної, свідомої, життєво компетентної особистості в майбутньому, яка б могла адаптуватися до постійних змін та інновацій суспільства, творити і відкривати нове, сприймати зміни та ефективно впливати на них, бути творчою та чуйною, духовною та моральною, толерантно ставитися до інших.

Нові завдання вимагають нових підходів у навчально-виховному процесі, впровадження в роботу інноваційних технологій, використання нетривіальних методів, прийомів, засобів та форм роботи з малятами, за якими забезпечуватиметься цілісний педагогічний вплив, зорієнтований не на окремі якості особистості, а на структуру особистості в цілому.

Беручи до уваги те, що нас час ознаменувався стрімким зростанням інформаційного потоку, який надзвичайно швидко почав змінювати якість та зміст життя суспільства, в людське життя влилися і стали органічною часткою електронні засоби зв’язку, цифрові технології, комп’ютерна техніка. Тому проникнення сучасних, в тому числі і мультимедійних , технологій в галузь освіти є закономірним невідворотним явищем. Дійшовши такого висновку, ми вирішили впровадити інноваційну форму роботи з дітьми-мульттерапію, за якої «ефект» доцільного використання мультфільмів виявився надзвичайним.

Саме слово «мульттерапія» має різноманітні значення, що грунтуються на декількох різноманітних формах образотворчого мистецтва та ілюстрації. Художники, які створюють мультфільми, відомі як художники та карикатуристи. Первинний зміст мультфільму в образотворчому мистецтві означав підготовчий малюнок на витвір мистецтва, такий як картина.

Мультфільм-мультиплікація, анімація, мультиплікаційне кіно – це вид кіномистецтва, твори якого створюються шляхом зйомки послідовних фаз руху мальованих (графічна або мальована мультиплікація) або об’ємних (об’ємна або лялькова мультиплікація) об’єктів.

Отже, мульттерапія – це методика співпраці вихователя і дитини через перегляд мультиплікаційних картин і в подальшому їх аналіз з метою досягнення високих позитивних результатів у навчальному, розвивальному та виховному аспектах.

Мультфільм – дивний феномен нашого існування. Він на ряду з грою і казкою має чудодійний вплив на дитину. Мультиплікаційні фільми невипадково улюблені дітьми різного віку. Яскраві, видовищні, образні, з одного боку, і прості, ненав’язливі персонажі мультиплікаційних фільмів демонструють дитині найрізноманітніші способи взаємодії з навколишнім світом. Вони формують у малюка первинні уявлення про добро і зло, еталони гарного і поганого поводження. Через порівняння себе з улюбленими героями, дитина має можливість навчитися позитивно сприймати себе, справлятися зі своїми страхами і труднощами, шанобливо ставитися до інших. Події, що відбуваються у мультфільмі, дозволяють підвищувати обізнаність малюка, розвивати його мислення і уяву, фантазію, формувати його світогляд, поповнювати художній словниковий запас , «годувати» пізнавальний інтерес, усебічно розвивати і виховувати доброзичливу, ввічливу, чуйну та естетичну особистість. Повчальна мультиплікаційна історія, яка показує приклад моральності, формує у дитини модель навколишнього світу, образ матері та батька, тих сфер життя, які в подальшому житті будуть для неї орієнтиром.

У педагогічній практиці мульттерапія виконує такі функції:

– розважальну: розважити, надихнути, підвищити інтерес;

– комунікативну: освоєння діалектики спілкування;

– самореалізації в житті після перегляду;

– ігротерапевтичну: подолання різних труднощів, страхів, проблем, протирічь з власним «Я»;

– діагностичну: виявлення відхилень від нормативної поведінки, самопізнання у процесі перегляду мультфільмів;

– функцію корекції: внесення позитивних змін в структуру особистісних показників;

– міжнаціональної комунікації: засвоєння єдиних для всіх людей соціально-культурних цінностей;

– функцію соціалізації: включення в систему суспільних відносин.

Значення мультфільмів неможливо обмежити розважально-рекреативними можливостями. У тому скаладається їх феномен, що, будучи розвагою, відпочинком, вони здатні перерости у навчання, творчість, терапію, у модель людських відносин.

Впровадження мульттерапії у навчально-виховний процес вимагає від вихователя глибокої і змістовної підготовки та вміння нестандартно підходити до конструювання і проведення заняття. Ефективність впровадження цієї технології залежить від вміння, бажання та знань педагога. У вихователя має бути особливий особистісний стан, який передбачатиме наявність мотиваційно-ціннісного ставлення до професійної діяльності, володіння ефективними способами і засобами досягнення педагогічних цілей, здатності до творчості і рефлексії, він має бути фасилітатором – сповідувати у роботі з дітьми відкритість, заохочення, довіру як вираження внутрішньої особистісної впевненості в можливостях і здібностях вихованців, «емпатичне» розуміння. Він обов’язково повинен мати інноваційний потенціал – сукупність соціокультурних і творчих характеристик, які виражають готовність удосконалити власну педагогічну діяльність.

Розглядаючи мультиплікаційні картини як культурне явище, можна сказати, що всі вони, подібно до тенденцій розвитку цивілізацій, мають свої особливості та характеристики, що формуються в залежності від менталітету. Сучасна кіноіндустрія, як вітчизняна, так і закордонна вражає своєю різноманітністю, в тому числі і мультфільмами. У своїй практиці ми використовуємо мультфільми здебільшого радянського виробника, так як упевнені у їх якості та безпечності, надійності та результативності у освітньо-виховному процесі, що не можемо сказати про більшість мультфільмів зарубіжних країн. Неоднозначний вплив закордонних мультфільмів можна виявити навіть при аналізі принципів виховання К.Д.Ушинського, зокрема , народності («Кожен народ має свій ідеал людини і вимагає свого виховання, відтворення цього ідеалу в окремих особистостях»), гуманізму. Слід звернути увагу на ці принципи при вихованні сучасної дитини засобами мультиплікації. Особливо на принцип народності, адже формування особистості дитини напряму пов’язано з національними і культурними особливостями, навіть, якщо ці особливості виявляються на рівні мультиплікації.

Не все те, що називається мультфільмом, може використовуватися на заняттях у дитячому садку. Заради видовищності і наживи телекомпанії часто нехтують моральними нормами і переходять дозволені межі, тому жорсткий відбір мультиплікаційних картин, особливо для колективного перегляду і з виховною метою, має стати основним непорушним правилом для педагога.

У наш час можна підібрати гарні мультиплікаційні картини будь-якої тематики, включаючи всі освітні лінії Базового компоненту, освітньої програми ровитку дитини від 2 до 7 років «Дитина». Мультзаняттями можна урізноманітнити і тематичні тижні у дитячих садках. «Тиждень безпеки» можна урізноманітнити переглядом мультиплікаційних картин «Кицькин дім», «Уроки тітоньки Сови», циклом серій «Абетка безпеки», що включає серії: «Правила дорожнього руху», «Безпека влітку», «Безпека взимку», «Правила поведінки в місті», «Надзвичайні ситуації» тощо.

Звичайно, мульттерапія стане в пригоді і в індивідуальній роботі з малятами. Тема, звісно ж, буде залежити від бачення вихователя в корекційній роботі певної дитини і потреб маленької особистості . Це можуть бути такі мультфільми, як «Казка про лінь» (порушена тема працелюбності), «Двоє жадібних ведмежат» (тема жадібності та доброти), «Замок брехунів» (тема обману), «Ахи-страхи» (тема страху темряви та сміливості), «Жаба-мандрівниця» (порушена тема хвалькуватості та скромності) тощо.

Вагоме значення для результативного впровадження мульттерапії з дітьми дошкільного віку є співпраця з батьками. Впроваджуючи мульттерапію з дітьми, завдання вихователів полягає ще й в тому, щоб увійшовши в контакт з батьками вихованців, допомогти їм знайти шляхи і форми, за яких ця робота може бути продовжена вдома, у сім’ї. Це можуть бути пам’ятки для батьків з безпеки, поради щодо вибору конкретних збірників мультиплікаційних картин, анкетування, ширмочки-пересувки, консультації тощо.

Інноваційні технології покликані змінити навчальний процес, його зміст, організацію, характер діяльності педагога і мають бути спрямовані не тільки на озброєння дітей знаннями, а ще й здійснювати розвивально-виховну функцію.

Багато років дошкільну освіту було орієнтовано на забезпеченні пізнавального розвитку дітей. Однак призначення дошкільного віку полягає не стільки в оволодінні дитиною знань, скільки у становленні базових властивостей його особистості.

Прогресуючий час пропонує нам нові технології у житті. І було б безглуздо не скористатися новими можливостями, особливо, якщо вони можуть заповнити прогалини в освітньо-виховному процесі і поповнити чимось новим, незвичайним, захоплюючим.

Безумовно, вплив мультфільмів, як і будь-який інший вплив на формування особистості дитини, неоднозначний. Проте позиція убезпечення дітей від впливу середовища, побуту, культури у всіх їх проявах безглузда, адже, незважаючи на відомий афоризм: “Діти – квіти життя”, дитина все ж таки не теплична рослина, що вимагає штучної ізоляції. Тому необхідним є зважений, цілеспрямований, продуманий підхід у використанні мульттерапії. Виховуючи самостійність та обізнаність, мультиплікаційні картини розвивають свідоме ставлення дітей до вибору мультфільмів і , в свою чергу, відсічі «негативних», що є значимим в умовах сьогодення.

 Діти – це наше майбутнє і ми маємо робити все можливе аби їх виховати гідними особистостями, поважаючими своє минуле і прагнучи творити прекрасне майбутнє.