Права дитини у родині

Кожен член суспільства має права. Оскільки дитина є повноцінним членом суспільства, вона також має свої права, деякі особливості реалізації яких обумовлені виключно тим фактом, що її фізична та розумова незрілість потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист. В залежності від віку дитини, законодавством передбачено різний обсяг та механізми реалізації її прав. Повноцінний та дієвий захист прав дитини є обов’язком держави.

 Основним міжнародним документом, який регулює відповідне питання є Конвенція про права дитини від 20.11.89. В українському законодавства основними правовими документи з цього питання є – Конституція України, Сімейний кодекс України (далі – СК України), Закон України «Про охорону дитинства», Цивільний кодекс України (далі – ЦК України).

Пам’ятайте !

Дитина буде поважати права інших людей, якщо її права будуть поважатися, якщо вона сама буде складати правила поведінки і нести за них відповідальність.

І.         Де я можу більше дізнатись про права своїх дітей?

  • Загальна Декларація прав людини, прийнята Генеральною Асамблеєю
    ООН 10.12.1948 р.
  • Конвенція про права дитини, прий­нята Генеральною Асамблеєю ООН 02.1989 р.
  • «Перші кроки». Посібник для почат­кового вивчення прав людини. Amnesty International. Easton Str.Lonlon
  • Настільна книга для молоді «Твої права». Міжнародна ліга прав дітей та молоді. Київ 1999 р.
  • Комітет сприяння захисту прав дитини, м. Київ, тел. 295-26-96.
  • Всеукраїнський комітет захисту прав людини, м. Київ, пров. Шевченко 13/21-в, к. 8, тел. 228-87-83.
  • Міжнародний Гуманітарний Центр «Розрада», тел. 234-83-68.

ІІ. Як реагує дитина на порушення її прав?

  • Їй стає важко спілкуватися з однолітками і дорослими (вонагрубить, блазнює, б’ється, замикається в собі і т.д.).
  • Її турбує особиста безпека і любов до неї.
  • Вона часто буває в поганому наст­рої.
  • Може втекти з дому.
  • Може приймати наркотики або алко­голь.
  • Може робити спроби суїциду (зама­хуна своє життя).

III. Що батьки можуть зробити для своєї дитини?

  • Пам’ятати що дитина — це окрема особистість, яка має свої власні почут­тя, бажання, думки,   потреби,   які потрібно поважати.
  • Забезпечити її фізичну безпеку. Впевнитись, що вона знає телефони
    101,102,103,104, імена та телефони близь­ких родичів, сусідів.
  • Навчити її казати «НІ», навчити захи­щатися, вміти поводити себе безпечно.
  • Негайно припинити фізичну і сло­весну агресію по відношенню до неї та
    до інших людей,
  • Знайти час для щирої розмови з ди­тиною кожного дня. Ділитися з дитиною
    своїми почуттями і думками.
  • Пам’ятати про її вік та про те, що во­на має особисті особливості..
  • Залучати її до обговорення тих сімейних проблем, які можуть бути для
    неї доступними.
  • Залучати дитину до створення сі­мейних правил.
  1. Коли порушуються права ди­тини?
  • Коли немає безпеки для її життя та здоров’я.
  • Коли її потреби ігноруються.
  • Коли по відношенню до дитини спостерігаються випадки насильства
    або приниження.
  • Коли порушується недоторканість дитини.
  • Коли дитину ізолюють.
  • Коли дитину залякують.
  • Коли вона не має права голосу у процесі прийняття важливого для сім’ї
    рішення.
  • Коли вона не може вільно висловлювати свої думки і почуття.
  • Коли її особисті речі не є недоторканними.
  • Коли її використовують у конфліктних ситуаціях з родичами.
  • Коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей.
  1. Кожна дитина має право:
  • на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, мо­рального та соціального розвитку;
  • на захист здоров’я та медично-санітарне обслуговування;
  • на захист від поганого поводження, від відсутності турботи з боку батьків,
    або тих, хто забезпечує догляд;
  • на захист від жорстоких, нелюдсь­ких або принизливих для гідності люди­ни видів поводження чи покарання;
  • на захист від будь-якого покарання;
  • на захист від сексуальних домагань;
  • на проживання з батьками та на підтримання контакту з батьками у разі
    їх розлучення;
  • на вільне висловлювання поглядів з усіх питань, що стосуються життя;
  • на свободу думки, совісті, вірос­повідання;
  • на особисте життя, на недоторканність житла, на таємницю кореспонденції.