Здоров’я та фізичний розвиток

Фізичне виховання дошкільнят – організований процес, спрямований на їхній фізичний розвиток, рухову, фізичну підготовку до творчої життєдіяльності, набуття знань, умінь та навичок з фізичної культури.

Наш дошкільний навчальний заклад має можливості для зміцнення здоров’я, покращення фізичного розвитку дітей, їхньої рухової активності. Саме тому, відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту», «Про фізичну культуру», «Національної доктрини розвитку освіти», Базовому компоненту дошкільної освіти фізичне виховання дошкільнят, робота в ДНЗ спрямована насамперед на охорону та зміцнення психічного та фізичного здоров’я дітей, підвищення захисних сил організму, виховання стійкого інтересу до рухової активності, звички до здорового способу життя.

Уся навчально-виховна робота з фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку здійснюється з урахуванням стану здоров’я, самопочуття, рівня фізичного та психічного розвитку і підготовленості дітей, родинних побажань і пропозицій. Фізичне виховання в ДНЗ реалізовується шляхом проведення обов’язкових занять відповідно до розкладу та режиму, виконання фізкультурно-оздоровчих заходів. Сумарний обсяг рухової активності, що здійснюється дітьми у процесі щоденної життєдіяльності, базується на їх індивідуальних можливостях та задовольняє їх біологічну потребу в руховій активності, звички до здорового способу життя.

Основні завдання з фізичного виховання:

1.Охорона та зміцнення здоров’я дітей.
2.Формування у дітей потреби дбати про своє здоров’я та вести здоровий спосіб життя.
3.Формування у дітей міцних рухових умінь, навичок та рухових якостей.
4.Виховання бажання виконувати рухові дії правильно та гарно, діставати від цього задоволення.
5.Формування позитивних моральних та вольових рис характеру.

Основні форми роботи вихователя з фізичного виховання:

  • гімнастика пробудження;
  • ранкова гімнастика;
  • заняття;
  • спортивні розваги;
  • пішохідні переходи;
  • рухливі ігри;
  • прогулянки;
  • забавні народні ігри;
  • дихальна гімнастика;
  • загартування;
  • Дні здоров’я;
  • валеологічні хвилинки;
  • фізкультхвилинки;
  • ігри та вправи фізичного характеру.

Форми фізичного виховання дітей дошкільного віку досить різноманітні. Це заняття фізичними вправами, рухливі ігри, ранкова гімнастика, спортивні розваги, прогулянки. Крім того, і на музичних заняттях широко застосовуються фізичні вправи, танці, елементи танців, які також сприяють вирішенню завдань фізичного виховання. У дитячому садку всіх форм фізичного виховання відведене певне місце в режимі дня. Вони пов’язані між собою, доповнюють один одного і проводяться в обов’язковому порядку.

Режим дня для дітей передбачає їх різноманітну діяльність протягом усього дня. При цьому вихователі враховують інтереси, потреби, вік, стан здоров′я дитини, пори року.

Особливу увагу в режимі дня ми приділяємо проведенню гартування,що сприяє зміцненню здоров′я.

Для цього забезпечується організація теплового і повітряного режимів в приміщеннях;

Вихователі стежать за раціональністю одягу дітей;

За дотриманням режиму прогулянок в усі пори року і проведенням фізичних вправ на свіжому повітрі;

За виконанням гігієнічних процедур (вмивання та обливання рук до ліктя прохолодною водою);

За правильною організацією денного сну, проведенню гімнастики після сну.

На заняттях діти виконують:

  • загально-розвивальні вправи (біг, стрибки та  інше) з поступовим збільшенням навантаження;
  • вправи корегуючого спрямування (для профілактики порушення постави та плоскостопості);
  • вправи для формування певних фізичних якостей та навиків, для впливу на різні м’язові групи з поступовим розподілом навантажень;
  • рухливі ігри.

В теплу пору року заняття з фізкультури проводяться на свіжому повітрі — на спортивному майданчику, а в холодну пору року — в спортивному залі.

Велике значення має рухова активність в ранковий час. Для її забезпечення в нашому садочку щоденно проводиться ранкова гімнастика. За допомогою загально-розвиваючих вправ дітки активізуються та налаштовуються на подальшу роботу. Дуже важливо, щоб виконання вправ ранкової гімнастики увійшло в звичку, тому ми радимо батькам, на власному прикладі, показувати дітям необхідність її виконання.

У дошкільному віці дуже важливо розвинути у дітей інтерес до фізичної культури та спорту, адже це одна з передумов міцного здоров’я.Фізкультурні заняття є пріоритетними у процесі систематичного, послідовного формування, закріплення і вдосконалення основних рухових умінь та навичок у дітей, розвитку їхніх фізичних якостей. Проводяться вони у всіх вікових групах, переважно в першу половину дня. На кожному віковому етапі фізкультурні заняття мають різну спрямованість. Маленьким дітям вони приносять задоволення, вчать їх орієнтуватися в просторі, правильно працювати з обладнанням. У середньому віці – розвивають фізичні якості, перш за все, витривалість і силу. У старших групах заняття розвивають рухові здібності і самостійність. 

Для цього ми проводимо різноманітні варіанти занять з використанням загальнорозвиваючих вправ, різного спортивного інвентарю, рухливих ігор різної інтенсивності, змагань-естафет. Крім того, у кожній групі створюється розвивальне середовище для самостійних і спільних ігор дітей, насичений різноманітними атрибутами фізкультурний куточок.

 Профілактика інфекційних захворювань

Інфекційні захворювання виникають унаслідок проникнення в організм хвороботворних мікроорганізмів (бактерій, вірусів або найпростіших) та їх розмноження і негативного впливу на нього.

Профілактика інфекційних захворювань проводиться за трьома напрямками.

Перший – виявлення та ізоляція джерела інфекції, другий – виключення механізмів передачі, третій – підвищення стійкості організму дитини до інфекційних захворювань.

Більшість батьків розуміє, що завдяки нескладній профілактиці хворіти дитина буде менше, а лікування (якщо вона таки захворіє) буде не таким тривалим і коштуватиме дешевше. Якщо вчасно робити щеплення та профілактичні огляди, тио приводів для відвідування лікаря буде менше, а будь-які відхилення у розвитку дитини будуть виявлені вчасно.

Крім того, якщо дитини звикне  бачити лікаря під час планових медичних оглядів, медична допомога не буде асоціюватись лише з болем та почуттям страху.

Вітряна віспа

Вітряна віспа – це гостре інфекційне захворювання, що викликається фільтруючим вірусом та характеризується підвищенням температури тіла та плямисто-папульзно-верикульозним висипом на шкірі та слизових оболонок.

Джерело збудника.

Основним джерелом є хворий на вітряну віспу. Хворий стає небезпечним для оточуючих з кінця інкубаційного періоду (за 6-7 годин до появи висипки) і до п‘ятої доби з моменту появи останніх елементів висипки. Додатковим джерелом може бути хворий на оперізувальний герпес, але він виділяє значно менше вірусів.

Механізм і шляхи передачі. Механізм передачі збудника – краплинний. Незважаючи на слабку стійкість вірусів у довкіллі, доведено (як і при кору) можливість їх поширення з повітря за межі кімнати, дає перебуває хворий (через відчинені двері, систему вентиляції тощо).

Прояви епідемічного процесу. Вітряна віспа – типова дитяча інфекція. Новонароджені перших двох місяців життя мають пасивний материнський імунітет, пізніше вони стають сприйнятливими. Тому максимальне число захворілих припадає на вікову групу 2-4 років. Дошкільнята становлять біля 80% захворілих. У старших вікових групах через формування імунного прошарку захворюваність значно зменшується рівень захворюваності дітей в містах у 3-4рази вищий порівняно з селом дорослі частіше хворіють на оперізувальний герпес.

Для вітрянки характерна осіньо-зимова сезонність, що пояснюється тіснішим контактуванням дітей підчас відвідування дитячих садків і шкіл.

Захворюваність найчастіше спорадична. Трапляються спалахи вітряної віспи, зокрема у дитячих дошкільних закладах і лікарнях. Після перенесеної інфекції залишається тривалий імунітет. Повторні захворювання трапляються рідко.

Клініка. Інкубаційний період при вітряній віспі триває від 11-21 дня, найчастіше близько 14 днів. Продромальні явища зводяться до незначних симптомів загальної інтоксикації (нездужання, втрата апетиту, субфебрильна температура тіла тощо.). на такому фоні або без будь-яких передвісників на шкірі з‘являються висипання, що часто супроводяться підвищенням температури тіла. Перші елементи висипу можуть з‘явитися при нормальній температурі тіла. Висип локалізується на обличчі, волосистій частині голови, тулубі та кінцівках.

Контактних дітей до семи років, які не хворіли на вітряну віспу, роз‘єднують на 21-й день з моменту спілкування (вони можуть відвідувати дитячі заклади лише у перші 10 діб інкубаційного періоду).

З метою розриву механізму передачі здійснюють часте провітрювання і вологе прибирання приміщення, де перебувають хворі.

Найважливішим профілактичним заходом є недопущення контакту з хворими на вітряну віспу або оперізувальний герпес. З цією метою у дитячих дошкільних закладах щоденно оглядають дітей і опитують їх батьків. У разі підозри на захворювання дитину відправляють додому або залишають в ізоляторі. Потрібно дотримуватись режиму між групової ізоляції.

Увага, туберкульоз!

Туберкульоз – інфекційна хвороба, що викликається мікобактеріями туберкульозу, протікає з періодичними загостреннями, рецидивами та ремісіями, спричиняє високу тимчасову втрату працездатності, вимагає тривалого лікування.

Клініка хвороби

Захворювання передається від хворих людей, свиней, кіз, великої рогатої худоби, кролів, птахів. У 95 5 випадків туберкульозна паличка потрапляє в організм людини з повітря крапельним шляхом та через мокротиння, що виділяється при кашлі хворого чи тварини.

Хвороба розвивається поступово, руйнує вражені органи.

Досвід показує – чим раніше виявлений туберкульоз, тим краще протікає лікування.

Виділяють такі форми туберкульозу:

–         туберкульоз органів дихання;
–         туберкульоз кісток та суглобів;
–         каверзний туберкульоз;
–         туберкульозний плеврит;
–         туберкульоз носа, очей, шкіри;
–         туберкульоз мозку та лімфовузлів;
–         туберкульоз кишечнику, брюшини;
–         туберкульоз мочестатевої системи.

Хворий на активну форму туберкульозу – особа з вираженими проявами туберкульозу з підтвердженими клінічними, лабораторними та рентгенологічними дослідженнями.

Хворий на закриту форму туберкульозу, в стадії ремісії виділяє мікробактерії туберкульозу і такий хворий є джерелом інфекції для осіб, які з ним контактують.

В Законі України від 08.09.2001 року «Про боротьбу з захворюванням на туберкульоз» внесений захист населення від захворювання на туберкульоз – своєчасне виявлення хворих лікарями, медпрацівниками у всіх закладах.

Обов’язковим профілактичним медичним оглядом підлягають:

–         всі діти віком від 14 років включно – щороку;

–         всі особи віком до 21 року – щороку (флюорографія);

–         працівники окремих професій, виробництв та організацій, пов’язаних з обслуговуванням населення – щороку;

–         особи віком після 60 років – щорічно.

Профілактичні щеплення проти туберкульозу проводяться безкоштовно, за рахунок коштів Державного бюджету України та міських бюджетів.

Особо, в яких виявлено туберкульоз, не можуть бути прийняті на роботу або в дитячий навчальний заклад, школу.

Лікування хворих здійснюється під обов’язковим наглядом і медичним контролем. Ведеться диспансерний нагляд хворих протягом кількох років.

Профілактика туберкульозу

Обстеження всього населення на захворювання туберкульозом – обов’язкове:

–         щорічно – флюорографія органів грудної клітки;

–         дітям до 14 років діагностична проба постановки Реакції Манту;

–         дітям після 14 років, крім проби Манту, додатково 1 раз на 2 роки – флюорографія ОГК.

Діагностична проба Манту являє собою 2 ТЕ (0,1) туберкуліну в/шкірно. Ведеться облік результатів через 72 години. При гіпер результатах діти направляються до лікаря фізіатра і беруться на диспансерний облік та лікування.

Профілактика дитячих шкірних хвороб

У першу чергу, необхідно дотримання всіх правил гігієни житла, тіла й одягу. Також потрібно правильне харчування з достатньою кількістю вітамінів, правильний режим. Як тільки ви виявили у одного з дітей шкірне захворювання, постарайтеся виключити спільне користування близнюків одягом, іграшками, посудом і т.д. Більшість гнійничкових, грибкових і вірусних захворювань заразні і легко передаються від хворих дітей або тварин. Часто шкірні захворювання викликаються алергенами – харчовими, ароматами, медикаментами. Їх необхідно вчасно виявити. Шкіра дітей легко забруднюється, особливо під час гри на вулиці, дачній ділянці.

Мікроби з пилу і бруду легко проникають в дитячу шкіру. Чим рідше вона пошкоджується і забруднюється, тим рідше виникає такий різновид шкірних захворювань, як гнійничкові. При грибкових захворюваннях (це трихофітія, або стригучий лишай, а також опік) хворої дитини потрібно негайно ізолювати від контакту з іншими дітьми і показати лікареві. Видужалу дитину пускають у дитячий колектив тільки після того, як він пройде триразовий аналіз на грибок. Ізолюють від оточуючих і хворого на коросту.

Для попередження корости потрібно стежити за здоров’ям домашніх собак і кішок, які можуть переносити захворювання. Обов’язково потрібно дотримуватися гігієни ліжку, одягу, іграшок – у всіх них може «оселитися» коростяний кліщ. Профілактика дитячих хвороб зміцнить здоров’я Вашого малюка та подарує радість життя та спілкування. Будьте здорові!

Гострі кишкові захворювання

До гострих кишкових захворювань відносять такі захворювання як дизентерія, сальмонельози, черевний тиф, гастроентероколіти, Харчові токсикоінфекції та інші. Вони мають ряд загальних ознак:

  • розлад шлунково – кишкового тракту;
  • загальне нездужання;
  • часто підвищення температури.

Збудником цих захворювань є мікроби, котрі знаходяться в кишечнику хворої людини чи бактеріоносія.

Сальмонельозом можна також заразитись від тварин чи водоплавної птиці в кишках котрих знаходяться мікроби – збудники захворювань. З кишечника людини чи тварини мікроби виділяються з екскрементами, а в деяких випадках і із сечею.

Мікроби дизентерії та інших кишкових захворювань добре зберігаються у зовнішньому середовищі, особливо в теплий період року.

Розповсюдженню захворювання сприяють також мухи.

РОЗПОВСЮДЖЕННЮ КИШКОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ МОЖНА ЗАПОБІГТИ, ЯКЩО ДОТРИМУВАТИСЬ ПРАВИЛ САНІТАРІЇ І ОСОБИСТОЇ ГІГІЄНИ:

  • Старанно мийте руки з милом перед приготуванням їжі, перед їдою і годуванням дитини, після користування туалетом і після догляду за тваринами.
  • Не вживайте немитих овочів та фруктів.
  • Знищуйте мух і захищайте від них харчові продукти.
  • Вживайте тільки кип’ячене молоко.
  • Не вживайте воду із струмків, рік та інших невпорядкованих джерел водопостачання.
  • Не купайтесь в річках та водоймах, котрі забруднюються стічними водами.

При появі перших ознак захворювання – поносі, блювоті – негайно звертайтесь за медичною допомогою.

Не займайтесь самолікуванням і не лікуйтесь самі.

СУВОРО ДОТРИМУЙТЕСЬ ПРАВИЛ ЗАГАЛЬНОЇ ТА ОСОБИСТОЇ ГІГІЄНИ

цим ви захистите себе і оточуючих від гострих кишкових інфекційних захворювань.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.