Виховання самостійності у дошкільників

Чи можна виховати у дитини самостійність і як це зробити?

Які помилки ми допускаємо і як їх уникнути?

Зазвичай батьки починають думати про дитячу самостійність перед школою. Але чим раніше розпочнемо формувати самостійність дитини, тим кращих успіхів зможемо досягти.

Що ж таке самостійність?

Відповідь на це запитання буде різною, в залежності від віку дитини.

Самостійність для дошкільників – це:

  • вміння діяти за власною ініціативою;
  • вміння виконувати звичні справи без звернення за допомогою дорослого і без його контролю;
  • вміння свідомо діяти в ситуації вимог і умов діяльності;
  • вміння  свідомо діяти в нових умовах (ставити мету, елементарно спланувати свої дії, отримати результат);
  • вміння здійснювати елементарний самоконтроль і самооцінку результатів своєї діяльності;
  • вміння переносити способи дій в нові умови.

Самостійність формується поступово і починається цей процес доволі рано.

Вже в 1-2роки у дитини з’являються перші самостійні дії. Особливо яскраво

самостійність проявляється в 3 роки, коли дитина повсякчас заявляє «Я сам!»  Передумови  розвитку самостійності закладаються у ранньому віці, але лише починаючи з  дошкільного віку, вона набуває системності  і може розглядатися як особистісна якість.

Якщо говорити про виховання самостійності у дитини дошкільного віку, можна надати наступні рекомендації:

üНеобхідно пам’ятати, що не потрібно виконувати за дитину те, що вона може зробити сама. Звичайно ви швидше одягнете  дитину, але цим ви завадите формуванню самостійності.

üДопомагати дитині потрібно лише тоді, коли вона попросить. Ви краще розумієте , як виконати ту чи іншу дію, але важливо дати дитині можливість знайти рішення самостійно.

üНеобхідно  заохочувати прагнення  до самостійності. Дайте дитині можливість випробовувати свої сили. Хоче дитина помити посуд – дозвольте, потім непомітно перемиєте, але підтримайте її прагнення до самостійності.

üДозвольте дитині самостійно обирати одяг, але поясніть про відповідність одягу сезону та погоді. Враховуйте думку дитини при купівлі товарів в магазині.

üПривчіть дитину до думки, що для неї, як і для всіх членів родини, існують певні правила і норми поведінки. Для цього важливо закріпити за дитиною постійне доручення, яке відповідає її вікові. Це може бути прибирання іграшок, поливання квітів, допомога в сервіровці стола,

догляд за домашніми улюбленцями.

üПоказуйте дитині негативні наслідки її дій чи бездіяльності.

üФормуйте у дитини звичку самостійно знайти заняття і деякий час займатись чимось самостійно, не турбуючи дорослих.

üНе допускайте гіперопіки дитини і не усувайтесь від підтримки її дій.

üСтарайтесь залучати дитину до таких завдань, де вона досягне успіху. Для початку це будуть простенькі завдання, а потім складніші. Таким чином дитина відчує, що в її силах довести справу до кінця і отримати позитивний результат.

üНе робіть замість дитини те, що під силу зробити їй. Можна допомогти і зробити РАЗОМ з дитиною, а не ЗАМІСТЬ неї.

üПідтримуйте в дитині відчуття самоцінності і впевненості в собі завжди, навіть в ситуаціях його небажаних дій. Можна критикувати той, чи інший поганий вчинок, але не дитину.

üВиховуйте культурно-гігієнічні навички:

– продовжуйте вчити дітей самостійно мити руки перед їжею, після прогулянки.

– допомагайте і спрямовуйте дитину до звички бути охайною, аккуратною під час прийому їжі, при одяганні і роздяганні.

– привчайте дитину користуватися індивідуальними предметами (носовичок, серветки, рушник, гребінець) і складати їх у належне місце.

üІ найголовніше – завжди залишатись люблячими батьками. Якщо дитина відчуватиме тепло та любов, то розумітиме, що у неї є підтримка і все інше їй буде під силу

ПАМ’ЯТАЙТЕ!

Розвитку самостійносі у дітей заважають:

o   Надмірна опіка.

o   Нехтування реальними  почуттями і потребами дитини.

o   Критичне ставлення до дитини і результатів її діяльності.