«Пізнавальні прогулянки з дошкільниками»

Ознайомлювати дошкільників із природою слід не за картинами, а наживо –  розглядаючи рослини, тварини, комах тощо. Інакше прогулянки нагадують «вигулювання» дітей, які безцільно блукають, копирсаються в піску, бешкетують. Подивімося на територію дошкільного закладу та найближчих парків, як на величезний кабінет, де є все необхідне для навчання, виховання та розвитку дітей. І перетворімося разом із дітьми на дослідників, пізнаючи природу довкола.

          Ознайомлювати дітей дошкільного віку з природою найліпше під час прогулянок. Провідними методами ознайомлення є спостереження, емоційно-імітаційні вправи та ігри. Костянтин Ушинський стверджував, що дитина стомлюється не від діяльності, а від її одноманітності.

Види діяльності на прогулянці:

• Фізична активність: дитина має вдосталь побігати, походити, пострибати, за бажанням – проповзти по колоді, підлізати під гілкою, залізти на драбину тощо. Дитина повсякчас має відчувати «м’язову радість» – стан який виникає за незалежної роботи м’язів.
• Емоційно-естетична діяльність: можна милуватися красотою квітів, слухати спів пташок, насолоджуватися різними ароматами, збирати в траві плоди, листя, гілочки або кору дерев, красиві пір’їнки, фотографувати певні цікавинки разом із дорослим тощо.
• Пізнавальна діяльність: під час прогулянки передбачається спостереження за явищами природи, тваринами, рослинами, з’ясування елементарних закономірностей та причинно-наслідкових зв’язків у природі за допомогою досліджень та різних відчуттів (нюх, дотик, зір, слух, смак).
• Екологічно доцільна поведінка: дорослий власним прикладом демонструє, як потрібно дотримуватися правил поведінки, та спонукає до цього дітей: пояснює, чого не можна робити, – кидати сміття, рвати квіти, ламати дерева, кущі, полохати пташок і тварин, знищувати комах, хапати метеликів, топтати квіти тощо. Слід постійно заохочувати екологічно доцільну поведінку дітей. Прогулянки мають бути безпечними!    Прогулянки до лісу, парку, скверу. Плануючи прогулянки в лісі, парку, слід продумувати не лише відпочинок, а й корисні завдання для дітей: запропонувати дітям знайти листя, шишки, жолуді, гілочки, корінці цікавої форми, роздивитися, на що вони схожі, запропонувати викласти з них різні візерунки. Ці природні матеріали надалі можна використовувати для художньої праці, а художньо-продуктивна діяльність з природним матеріалом сприяє розвитку творчості, збагаченню естетичних почуттів.   

          Прогулянка має бути насичена радісними враженнями від сприймання різноманітних яскравих об’єктів і явищ природи, світу тварин і рослин. Живе спілкування з природою гармонізує емоційний стан, а хвилинки милування квіткою чи метеликом, чудернацькою хмаринкою чи краплею роси сприяють формуванню естетичних почуттів. Основним завданням ознайомлення дітей з природою є накопичення естетичних та сенсорних вражень. Під час відпочинку послухайте разом з дітьми звуки лісу: стукіт дятла, шурхіт трави, листя, тріск гілок, пташиний свіст, свист вітру тощо.   Важливо формувати в дітей спостережливість – уміння помічати дрібниці, особливості, деталі. Спостереженням дітей потрібно надавати активний характер. Наприклад, спостерігаючи за дубом, запропонуйте кожній дитині взяти листок дуба та обвести його пальцями, аби вона відчула великі вирізи по краях листка, що розділяють його. Нехай кожна дитина знайде під дубом жолудь і розгляне його. Чи всі жолуді однакові? Поясніть, що жолудь – плід дуба. Ознайомте дітей із частинами дерева: стовбуром, гілками, пагонами, листям. Чи однакові стовбури в дуба і берези? Особливості проведення спостережень  

         Спостереження – це короткий педагогічний захід пізнавального характеру. Його проводять із невеликою групою по четверо-семеро дітей або зі всією групою у куточку природи чи надворі. Оптимальний час для інтенсивної розумової діяльності дошкільників від 5 до 10хв, тож і спостереження має тривати у цих часових межах під час різних режимних моментів: до і після сніданку, на прогулянці, перед обідом і ввечері.  

Схема конспекту спостереження:

Об’єкт

Мета (навчальна, розвивальна, виховна)

Обладнання, розташування дітей

Підготовка вихователя

Підготовка дітей

Хід спостереження:

– сюрпризний момент: загадка, художнє слово;

 – ознайомлювальне сприймання; – обстеження за допомогою різних аналізаторів за запитаннями вихователя;

– пояснення та розповідь вихователя;

– розповіді дітей: активізація досвіду, інтерпретація знань;

– підбиття підсумків: що нового дізналися, що найбільше сподобалося?

Цикл спостережень протягом року:

–  за квітучими рослинами, піском у пісочниці, камінням, наземними комахами, за працею дорослих та ін. (вересень)

 –  за акваріумними рибками, птахами, деревами та кущами, явищами природи (жовтень-листопад)

–  за ялинками, сніжинками, вечірнім небом тощо (грудень)

 –  за зимуючими птахами та домашніми птахами (січень-лютий)

–  за цибулею на підвіконні, гілками дерев у вазі (лютий-березень)

 –  за рослинами-первоцвітами, травичкою, струмочками (квітень-травень)

–  за комахами, що літають, за сонцем та сонячним зайчиком, за працею дорослих (навесні та влітку)

Ігри дітей з водою.

         Ігри з водою поліпшують дітям настрій, підвищують життєвий тонус, збагачують досвід враженнями, викликають позитивні емоції. Плескання у воді знімає психічну напругу, агресію. Навряд чи знайдеться дитина, якій не подобається грати з водою – бризкати, переливати воду з ємкості в ємкість, пускати кораблики, кидати іграшки у воду. Гра «Тоне – не тоне» Запропонуйте дітям покласти на воду іграшки, які не тонуть, і ті, що тонуть. Що з ними сталося? Продемонструйте це явище за допомогою пластикової пляшки: порожня пляшка не тоне, а якщо набрати в неї воду – тоне. Допоможіть дітям самостійно зробити висновок.

 Варіанти ігор та спостережень: Візьміть поролонові губки й однакові ємності за кількістю дітей, а також таз із водою. Нехай кожна дитина насичує губку водою з тазу, а потім вичавлює з неї воду в свою ємкість. Хто швидше наповнити водою свою ємкість? Виливаючи воду з пляшок, запропонуйте послухати, як вона дзюрчить. Поспостерігайте за тим, як змінюється температура води в ємкості у спекотну пору: вода спочатку холодна, а потім вона нагрівається. Цівкою води можна малювати хитромудрі візерунки на сухому піску. Для цього слід використати пластикову пляшку. Зробіть у кришці невеликий отвір. Закрутіть кришку на пляшку з водою – водомет готовий! Ігри з піском сприяють розвитку творчих здібностей дітей, уяви, довкільної уваги, тактильної чутливості. Можна організувати для дошкільників такі ігри з піском: маніпулятивні ігри на пісковій поверхні – діти заповнюють піском формочки, малюють на пісковій поверхні, будують пісчані замки тощо; ігри з проникненням у товщу піску – діти риють у піску тунелі, копають ямки, закопують і знаходять предмети; розігрування на піску різнопланових сюжетів – за допомогою іграшок та піщаних споруд діти програють на піску казки, ситуації з буденного життя тощо. Під час прогулянки пасивну діяльність слід чергувати з активною. Якщо діти втомилися, запропонуйте їм виконати бадьору імітаційну вправу, супроводжуючи її віршами, та перепочити.   

         Отже, прогулянка на природі для дітей – не просто відпочинок, можливість побігати й пострибати. Це щоденні відкриття, нові враження, яскраві емоції. Завдання дорослих – допомогти дітям розібратися в цьому різноманітті, пояснити всі незрозумілі речі, явища. Тобто задовільнити природну жагу до пізнання навколишнього світу.

Правила організації прогулянок на природі

Пам’ятка для вихователів

• Одягніть дітей у зручні одяг і взуття, які не стримують рухів, відповідають погоді.
• Подбайте про дотримання питного режиму та режиму харчування.
• Візьміть із собою атрибути – м’яч, кошики для збирання природного матеріалу. Їх не слід брати багато, адже у природі легко знайти матеріали для будь-якої гри. Бажано, щоб у кожної дитини був свій атрибут.
• Завантажте на телефон кілька віршів, які можна використати під час прогулянки. Або візьміть збірки віршів чи роздруків.
• Чергуйте пасивну та активну діяльність, аби діти не стомлювалися від одноманітності.
• Відповідайте на запитання дітей про об’єкт, явища природи, добре обміркувавши відповідь. Вона має бути короткою і зрозумілою.
• Не ігноруйте дитячі запитання. Не смійтеся з кумедних чи абсурдних запитань – діти можуть втратити інтерес, і їхня пізнавальна активність знизиться.
• Спонукайте дітей уважно спостерігати, розмірковувати. Дайте дітям можливість вільно діяти: бігати, стрибати, копирсатися у піску тощо.
• Хваліть дітей за ініціативність, спостережливість, прагнення до пізнання.
• Стежте за дітьми: будьте весь час поруч, щоб за потреби вчасно допомогти.