Поради психолога

Профілактика жорстокого поводження з дітьми 

 Дослідження свідчать, що останнім часом значно збільшилася кількість дітей дошкільного віку з підвищеною тривожністю. Однією з основних причин такої негативної динаміки є жорстоке поводження з дітьми.

Дитинство — пора становлення особистості. І саме у цей період дитина потребує найбільшої уваги і захисту.

 Жорстоке поводження з дітьми та його наслідки

Жорстоке поводження з дітьми — це фено­мен, існування якого відоме з часу появи історич­них записів людства. Оскільки насилля — не лише соціальне явище, воно пов’язане з природою лю­дини.

На сьогодні не існує єдиного визначення терміну «жорстоке поводження з дітьми». Про­те більшість дослідників і практиків у розвинених країнах користуються визначенням, запро­понованим відомим американським психологом італійського походження Джеймсом Гарбаріно: «Будь-яку дію або бездіяльність стосовно дитини з боку батьків, осіб, які їх замі­нюють, а також закладів або суспільства загалом, внаслідок чого порушено фізичний або психіч­ний розвиток, здоров’я або благополуччя дитини, а також обмежено її права й свободи вважають жорстоким поводженням з дітьми».

Основними формами жорстокого пово­дження з дітьми є:

  • психологічне (емоційне) насильство;
  • сексуальне насильство;
  • фізичне насильство;
  • нехтування інтересами та потребами дитини.

З перших років життя дитина «вбирає» все, що бачить і чує у себе вдома, адже її життєдіяльність стає часточкою життя сім’ї. Тож гармонійна та доброзичлива атмосфера сімейних стосунків дуже важлива для зростання малюка. Від доброзичливості найближчого оточення дитини залежить її емоційне і фізичне здоров’я, вмін­ня контактувати з людьми.

Діти, яких поважають, учаться поважати інших. Про яких турбуються — вчаться ви­являти турботу. Яких люблять таки­ми, якими вони є, — вчаться бути терпимими до інших. Так закладаються основи гуманних стосунків батьків і дітей.

П’ять шляхів до серця дитини

 Дотик — один із найважливіших проявів лю­бові до дитини. У перші роки життя дитині необ­хідно, щоб дорослі брали її на руки, обіймали, гладили по голові, цілували тощо. Тактильна лас­ка однаково важлива і для хлопчиків, і для дівча­ток. Виражаючи свою любов до дитини цього віку за допомогою ніжних дотиків, голубіння, поцілун­ків, ви домагаєтеся більшого емоційного відгуку, ніж словами «Я тебе люблю».

Слова заохочення. Коли ми хвалимо дитину, ми дякуємо їй за те, що вона зробила, чого досягла сама. Проте не треба хвалити дитину надто часто, адже тоді слова втратять усю силу і сенс. Кожна похвала має бути обґрунтованою та щирою.

Час, присвячений спілкуванню з дити­ною, — це ваш подарунок для неї. Ви ніби гово­рите: «Ти потрібна мені. Мені подобається бути з тобою». Іноді діти, для яких батьки не знаходять достатньо часу, саме поганими вчинками привер­тають до себе їхню увагу: бути покараним краще, ніж бути забутим. Тож як би ви не були заклопо­тані, потрібно приділяти час не лише хатнім спра­вам, перегляду телепередач, іншим задоволенням,

Подарунок. Багато батьків використовують подарунки, щоб «відкупитися» від дитини. Діти, які одержують ці подарунки, починають вважати, що любов можна замінити різними речами.

Слід пам’ятати, що ні кількість, ні коштов­ність подарунків не відображують силу почуття. Справжній подарунок дарують щиро: не в обмін, а просто так.

Допомога. Кожного дня діти звертають­ся до нас з різними запитаннями, проханнями про допомогу. Завдання дорослих — почути за­питання та відповісти на них, вчасно допомогти дитині. Якщо дорослі допомагають дитині і ро­блять це з радістю, то душа дитини наповнюється любов’ю. Якщо батьки буркотять і сварять дити­ну, така допомога її не радує.

На кожному етапі розвитку дитини ми по-різному виражаємо свою любов до неї. Дуже важ­ливо обрати саме ту форму вираження (дотик, слова заохочення, час, подарунки, допомогу), яка веде до серця дитини.

Створюємо емоційне благополуччя дітей 

         Шановні батьки!

Виростити  психічно здорову та емоційно стійку дитину Вам допоможуть наступні рекомендації:

* Оточіть дитину атмосферою психологічного комфорту: відмовтесь від непорозумінь та конфліктів, категоричності, підвищених, необґрунтованих  та  незрозумілих  вимог  до дитини.

* Звільніть дитину від негативних переживань. Навчіться керувати власними  діями  та  висловами.

* Збільшіть емоційне спілкування з дитиною: цікавтесь її внутрішнім станом, переживаннями, бажаннями.

* Виявляйте любов до дитини обіймами, поглажуваннями, цілунками, ласкавим поглядом та теплим словом.

*  Вселяйте віру  дитини  в  її  сили, можливості.

* Схвалюйте найменший успіх дитини, особливо невпевненої та сором’язливої.

* Будьте поруч з  дитиною  в  її  труднощах  і  радощах.

* Свої  зауваження  чи  побажання  висловлюйте  тактовно.

* Будьте терпимі та доброзичливі.


Кожен малюк – художник.
Головне, щоб він залишився художником,
коли мине дошкільний вік.

Психолог дошкільного закладу визнає цінність дитинства, тому що дитинство – це фундамент усього життя людини, поважає малюка: не лікує, не навчає, а розуміє і живе із дитиною.

Навіщо дорослим людям потрібні діти?

Нам потрібна наша любов до них. Ця любов відкриває ту радість життя, що так важлива для будь-якої людини:

  • діти рятують нас від нудьги;
  • вони змушують дорослих освоювати все нові й нові форми поведінки і не дають звикати до стереотипів;
  • вони запрошують нас гратися та сміятися;
  • вони не дозволяють дорослим почуватися надто поважними;
  • вони демонструють нам, що в житті є щось набагато важливіше, ніж професійний успіх, і допомагають наблизитися до розуміння сенсу життя.

Усі батьки прагнуть щастя для своїх дітей, хочуть, щоб у них усе було повною мірою – гарна робота, вірні друзі, щаслива сім’я. Для цього намагаються дати кращу освіту, інтенсивно розвивати здібності дитини.

Творчі здібності у дітей дошкільного віку

         Творчі здібності – це здатність дивуватися й пізнавати, вміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях,це спрямованість на відкриття нового й здатність глибокого усвідомлення свого досвіду.

Основні показники творчих здібностей: швидкість і гнучкість думки, оригінальність, допитливість, точність і сміливість.

Швидкість думки – кількість ідей, яка виникає за одиницю часу.

Гнучкість думки – здатність швидко й без внутрішніх зусиль переключатися з однієї ідеї на іншу: бачити, інформацію, отриману в одному контексті, можна використати і в іншому.

Оригінальність – здатність до генерації ідей, які відрізняються від загальноприйнятих: до парадоксальних, несподіваних рішень.

Допитливість – здатність дивуватися,відкритість та інтерес до всього нового.

Сміливість – здатність приймати рішення в ситуаціях невизначеності, не боятися своїх рішень і доводити їх до кінця, ризикуючи особистим успіхом та репутацією.

ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ З ОЗНАКАМИ ОБДАРОВАНОСТІ

Два роки:

  • говорять розгорнутими реченнями;
  • здатні довго концентруватися на одному предметі або заняття, повертаючись до нього протягом декількох днів;
  • можуть концентруватися на чому-небудь і одночасно помічати, що відбувається навколо;
  • у 2,5 роки можуть брати участь у рольових іграх.

Три роки:

  • словник досягає приблизно 1200-1500 слів, володіють найпростішими граматичними конструкціями;
  • деякі діти можуть читати дитячі книжки (самостійно або з невеликою допомогою дорослих, освоююся читання) і дуже цим захоплені;
  • проявляють значний інтерес, хочуть усе досліджувати, наполегливі в пошуках відповідей на запитання;
  • гарна пам’ять на речі і події, мають яскраві спогади про себе і події свого життя;
  • мають поняття про кількість і кількісні відношення (більше, менше, дорівнює);
  • як і інші діти, виявляють розходження статей і ролей, які чоловіки і жінки відіграють у житті;
  • розуміють близьких людей(приймають їх «роль» у грі, зображуючи маму або тата);
  • здатні розрізняти ознаки гарного і поганого настрою.

Від трьох до п’яти років:

Виявляють цілеспрямовану цікавість до головоломок, загадок; люблять малювати, вирізувати, склеювати; опановують письмом.

Чотири роки:

  • багато вже вміють читати, від простих книжок переходять до читання книг для дошкільного віку;
  • уміють робити прості логічні висновки;
  • здатні помічати логічні помилки в дорослих;
  • оперують порівнянням двох об’єктів за допомогою третього (за допомогою палички можуть виміряти глибину калюж і порівняти їх);
  • здатні самостійно робити операції естетичного вибору: подобається-не подобається, краще-гірше;
  • розуміють зміні в навколишньому світі;
  • виявляють здатність вирішувати прості проблеми;
  • виявляють гарну поінформованість про явища і події навколишнього світу: знають, з чого зроблені різні предмети, як роблять залізо, тощо, їх цікавлять проблеми життя, народження;
  • до п’яти років обдаровані діти не завжди можуть розрізнити реальність і фантазію через яскравість уяви, вірять у казки і чарівництво.

П’ять років:

  • до п’яти років можуть додавати в межах десятка, віднімати в межах п’яти;
  • здатні самостійно робити прості висновки;
  • виявляють почуття гумору, розуміють гру слів і вміють цим користуватися у спілкуванні з іншими людьми;
  • здатні до переключення уваги і можуть сприймати одночасно і паралельно два джерела інформації, наприклад,читати книгу і слухати музику;
  • мають різнобічні інтереси, нерідко понад свій вік; для задоволення свого інтересу  часто звертаються до дорого;
  • допитливість не знає меж, поглинає нову інформацію, як губка, жадібні до всього нового і незвичайного;
  • здатні швидко засвоювати і використовувати нову інформацію: здається, дитина чула щось мимохідь, а вона раптом висловлює з цього приводу свою думку;
  • з різних джерел знають багато чого про проблеми, з якими самі не стикалися, можуть зрозуміти більш складні концепції,ніж їхні однолітки;
  • здатні до наслідування, добре копіюють поводження інших людей.

Шість років:

  • здатні до узагальнення, використовують абстрактні поняття;
  • установлюють різнобічні зв’язки між предметами, людьми, навіть якщо ці зв’язки і не очевидні;
  • здатні до планування своїх дій: уявляють собі мету дії, засоби її досягнення, послідовність дій і кінцевий результат; часто практичну задачу вирішують спочатку подумки;
  • помічають розходження в усьому, навіть дрібні деталі не вислизають з-під їхньої уваги;
  • здатні передбачити хід подій (на інтуїтивному рівні);
  • гарна пам’ять, їм не потрібно для запам’ятовування багаторазових повторень;
  • критичність стосовно себе й інших людей ( часто незадоволені результатами своєї роботи, прагнуть переробити, поліпшити її, помічають помилки в поводженні навколишніх людей);
  • проявляють творчість в усьому: оригінально, нестандартно діють,гнучко вирішують задачі, прагнуть виразити себе в різних сферах діяльності, зробити щось незвичайне по-своєму;
  • виявляють наполегливість у подоланні труднощів і перешкод у досягненні мети, неуспіх не бентежить їх.

 

Що заважає прояву творчості?

Стереотипи мислення

Страх перед оцінкою. Прагнення не до оригінального рішення, а до хорошої оцінки.

Однопланові знання, вузьке коло знань не сприяє творчості. Потрібні широкі інтереси в різних життєвих сферах.

Схильність до конформізму. Людині страшно бути в центрі уваги, «білою вороною». «Краще я буду як усі»,- таке її кредо.

Страх критики

Неадекватна самооцінка

Висока тривожність.

 

Умови оптимального розвитку творчих здібностей дітей

Фізичні

  • Наявність матеріалів для творчості дитини;
  • Доступність користуватися цими матеріалами.

Соціально-економічні умови

  • Створення у дитини відчуття зовнішньої безпеки;
  • Розуміння дитиною необхідності його діяльності.

Психологічні умови:

  • Формування у дитини відчуття внутрішньої безпеки, розкутості і свободи за рахунок підтримки її творчих починань;
  • Створення атмосфери, в якій діти вільно висловлюватимуть думку про побачене,почуте, зроблене;
  • Уникнення з боку дорослих несхвальних оцінок творчих ідей дитини.

Цікава статистика

  • Креативність досягає піку у віці від 3,5 до 4,5 років, а також зростає у перші три роки навчання в школі; знижується протягом наступних року-двох і потім отримує новий поштовх( можливо , у зв’язку з підвищенням рівня фізичного розвитку (передпубертат).
  • Креативність неоднозначно залежить від освіти. Більшість дітей втрачає свою спонтанну відвагу, коли їх «окультурити».
  • Період життя дитини від 2,7 до 7 років психологи називають другим віком запитань (перший вік – від 1 року до 2.5 років). На кінець цього періоду спостерігається «пік допитливості» – найбільша кількість запитань у мовленні дітей.